Псля того, як ми попрацювали з непрофесйними танцвниками, хочеться зробити щось подбне, але уже з професоналами. Я б, напевно, взялася за режисуру та постановку якогось неймоврно масового заходу з номерами високого рвня. Нколи не забуду вдео з вдкриття стадону в Кита, де тисяча акробатв роблять фляк одночасно пд музику, така чтксть, така неймоврна синхроннсть, для мене це вершина майстерност. Я б хотла зробити таке ж саме.
Псля грандозного «Майдансу» яка ваша наступна сходинка розвитку як хореографа?
У мене дея випустити власну лню аксесуарв. У мене само алергя на золото, я можу носити тльки медичний метал, гпоалергенний. Напевно, ця лня аксесуарв буде максимально схожа на мене. Я молода двчина й люблю цкав й модн штучки. Це буде цлком молоджна, креативна й гпоалергенна бжутеря.
А модна сфера вас не приваблю?
У мой сфер найлогчнше – це школа танцв. Але в мому розумнн, школа танцв, це не те мсце, де лише використовують тво м’я, а ти з’являшся там раз на мсяць. Такй школ справд необхдно придляти багато часу. Я хочу застосувати ункальний пдхд до танцювально освти. Це буде корпоративна школа танцв, де цл компан займатимуться танцями, окрм того, що це красиво та корисно, це ще й буде прекрасним тм-блднгом, формуванням команди, розвитком творчо жилки в людей. Я врю, що через танц можна розвивати зовсм рзн людськ якост.
Яким бзнесом ви б хотли займатися?
Ззнаюся, в дитинств я нколи не мряла стати професйною танцвницею. Я займалася танцями як спортом, це було мо хоб. Проте, мен завжди хотлося заробляти свою головою – вважаю, що я цлком могла б бути топ-менеджером транснацонально компан. Був час, коли у мене не було партнера я думала, що пора вже кидати танц – це було гарне захоплення, яке виховало мй характер. Але на другому курс, коли почалися мо перш телепроекти, я зрозумла, що доля скерувала мене в потрбне русло якщо я маю до цього здбност, я повинна продовжувати.
Для вас танц – це справа всього життя, чи думка попрацювати за економчним фахом не покида вас?
Бальний танець – це теж розумово навантажений вид спорту, тут потрбно думати. Окрм того, мене приваблювали бзнес-гри, як активно практикувалися в нашому лце. В 9 клас я дина з сво паралел потрапила в команду, яка представляла нашу крану в Гааз (Ндерланди) на молоджнй модел ООН. Це бзнес-гра, на яку збираються пдлтки з усього свту грають в реальну Органзацю об’днаних нацй. Мен було дуже примно, що тут вперше оцнювали не мо танцювальн здбност, а нтелект. Це був ще один етап мого життя, я зрозумла, що можу добитися успху в рзних сферах. Псля лцею я вступила до Кивського нацонального мжнародного унверситету на факультет мжнародно економки та менеджменту. На цьому наполягав мй батько, вн завжди хотв, щоб дочка займалася серйозними речами. А мама хотла, щоб я була танцвницею. Тож я виконала мамин вимоги, й батьков.
Як ви зумли поднати в соб творчсть – танц й аналтику – економку?
Спершу я навчалася у звичайнй школ на Оболон, в цлому дитиною була непримтною, не вдмнницею. Але з 8-го класу мене вддали в Кивський лцей бзнесу, абсолютно ункальний навчальний заклад, де учнв за допомогою бзнес-гр навчали бути управлнцями. Там у мен виховували в першу чергу характер збрансть. А танцями я займалася безперервно, незалежно вд школи. В лце збрала групу двчат, ми готували танц на шкльн концерти, тож там я вперше спробувала себе як хореограф, хоч сама цього не усвдомлювала.
Де було цкавше навчатися – у звичайнй школ чи в танцстуд?
Так, з шести до десяти рокв, коли мене можна було пдкупити цим, збралося десь двст екземплярв. Потм я подарувала х дтям свох друзв.
У вас збралася цла колекця «Кндер сюрпризв»?
Я теж грала з подружками в дочки-матер й ляльками, можливо, трошки менше, нж нш. Але зовсм не шкодую, що з самого дитинства мене привчили до безперервно роботи. Мама застосовувала метод батога та пряника – стимулювала мене «Кндер сюрпризами». У мен постйно виховували розумння того, що все у цьому свт потрбно заробити й нчого просто так не бува. Саме таке виховання дало мен можливсть мати те, що я маю зараз.
Ви не шкодуте, що ваше дитинство пройшло у постйних заняттях замсть дитячих гор у двор?
Я часто про це себе запитую. Мен здаться, я стала реалзацю мр мо мами, тому що мама завжди любила й хотла танцювати. ¶ оскльки у не до мене були два сини, вона дуже хотла двчинку. Тож мене в першу чергу вддали на танц. Крм того, мама в 6 рокв, окрм школи танцв, вддала мене на курси англйсько, а ще через два роки – на курси нмецько. У планах мо мами я повинна була стати танцвницею та полглотом одночасно, зрештою так сталося.
Ви виросли в см’, де батько – бзнесмен, мама – лкар. У кого ви вдалися танцвницею?
Олен лише 23, а вона вже одна з найвдомших хореографв Украни. Розмркову як топ-менеджер, мр як кожна двчина, працю як професонал.
Январь-февраль 2013
Комментариев нет:
Отправить комментарий